Вантажопідйомність (англійською payload) — це максимальна вага, яку робот здатний безпечно підняти, нести або з нею маніпулювати. Для гуманоїда, призначеного для логістики, складів і промисловості, це один з найважливіших практичних параметрів — він визначає, чи підніме робот ящик з товаром, палету деталей чи лише легкі предмети. Часто корисно розрізняти вантажопідйомність однієї руки (скільки несе в руці) та загальну вантажопідйомність (скільки несе обома руками або притиснувши до тіла).
Значення між роботами суттєво різняться залежно від їхньої конструкції та призначення. Atlas від Boston Dynamics здатний підняти до 50 kg, Fourier GR-1 заявляє подібно високу вантажопідйомність. Більшість гуманоїдів, орієнтованих на маніпуляцію, як-от Apollo чи Kepler K2, перебувають у межах десятків кілограмів для вантажу поблизу тіла та одиниць кілограмів на витягнутій руці. Важливо читати, до чого стосується показник — підняти вантаж, притиснутий до тулуба, набагато простіше, ніж тримати його на горизонтально витягнутій руці, де на суглоби діє великий важільний момент.
Вантажопідйомність безпосередньо залежить від сили актуаторів та якості редукторів. Сильні суглоби з високим передавальним числом, наприклад з harmonic drive, утримають великий момент і тим самим важкий вантаж. Роль відіграє й конструкція каркаса, який має передати навантаження, та стабільність усього тіла — робот не повинен перекинутися під вагою вантажу.
З вантажопідйомністю пов’язано кілька компромісів. Вища вантажопідйомність вимагає сильніших і важчих актуаторів, які споживають більше енергії й скорочують час роботи акумулятора. Також сама вага робота (багато гуманоїдів важать від 50 до 90 kg) додається до навантаження на приводи. Тому на практиці виробники шукають баланс між вантажопідйомністю, власною вагою, автономністю та ціною. Корисну вантажопідйомність до того ж впливає й кінцевий ефектор: рука має не лише витримати вантаж, але й міцно та безпечно його схопити.